Які крупи можна собакам
Серед собаківників існує дві "касти": прихильники натуральної годівлі й ті, хто вибирає спеціалізовані корми. І в тому, і в іншому випадку існує низка плюсів і мінусів.
Сухі корми мають збалансований склад і містять необхідний спектр вітамінів, але якісний корм - задоволення не з дешевих, тому багато хто віддає перевагу натуралці і годує собак їжею, яку їдять самі. Одним із важливих продуктів для улюбленця на домашній їжі є крупи і каші. Давайте розглянемо найбільш корисні з них.
Які каші корисні собакам
Каші, в раціоні собаки на натуральному харчуванні, - річ незамінна. Вони багаті вуглеводами, містять корисну клітковину і необхідні організму тварини мікроелементи. Існує велика кількість різних видів круп, але далеко не всі корисні й потрібні собаці. Давайте розглянемо найбільш підходящі для меню домашнього улюбленця.
- Рис. Добре впливає на шлунково-кишковий тракт, багатий на вітаміни та мінерали. У рисі містяться необхідні організму тварини магній, кальцій, залізо і цинк. Крупа має корисні властивості і легко засвоюється. Рекомендується давати собакам нешліфований відварений рис, оскільки в ньому міститься менше крохмалю, який може спровокувати діабет.
- Гречка. Містить максимальну корисну кількість речовин, добре засвоюється і не подразнює шлунок тварини. Основні плюси: сприяє зміцненню імунітету, кісток і суглобів, сприятливо впливає на серцево-судинну систему. Крім того, гречка гіпоалергенна і підходить для собак зі слабкою травною системою і захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Рекомендується давати в розпареному вигляді.
- Вівсянка. Містить вітаміни, амінокислоти і мінерали, має високу поживну цінність. Вівсянка благотворно впливає на травлення собак, оскільки обволікає шлунок і добре засвоюється. Перевагу варто віддати цілісному вівсу: порівняно з вівсяними пластівцями, у ньому більше корисних речовин. Варто пам'ятати про те, що вівсянка не є гіпоалергенним продуктом і вводити її в раціон потрібно з обережністю.
Які каші собакам небажані
Крім безумовно корисних для тварин круп, існує низка тих, які можна давати собаці з обережністю і в невеликих кількостях. Давайте розглянемо найпопулярніші з них:
- Манка. Ця крупа досить нешкідлива для собаки, але й корисних властивостей не має. Можна давати рідко і в невеликих кількостях, виключно для купірування почуття голоду. Манка дуже калорійна, і порція має бути невеликою.
- Пшенка. Варто давати з обережністю, оскільки містить глютен і вважається алергенним продуктом. Крім того, ця крупа погано перетравлюється і засвоюється організмом собак. Проте, в пшоняній каші багато корисних речовин і вводити її в раціон у невеликих кількостях можна.
- Перловка. Містить велику кількість корисних речовин, але погано засвоюється і має яскраво виражені алергенні властивості. Ветеринари не рекомендують годувати собак перловою кашею, але як виняток, деякі господарі підгодовують вихованців 1-2 рази на місяць добре розвареною крупою.
У разі, якщо ви хочете дати собаці спробувати щось нове і незвичайне - краще вибрати магазинні "ласощі".
Які каші собакам не можна
Ветеринари солідарні в думці, що категорично не можна давати собакам кукурудзяну і бобову каші. Вони провокують розлади травлення, запори і мають потужні алергенні властивості. Кукурудзяна каша практично не перетравлюється і утворює грудки, які можуть призвести до завороту кишок, а боби, квасоля і горох - провокують здуття і метеоризм.
Читайте також: Фрукти які можна давати собаці
Що додавати в каші
Щоб урізноманітнити раціон улюбленця і зробити з каші повноцінну страву, можна додати до звареної крупи свіжі овочі та фрукти. Відмінно підійдуть: гарбуз, морква, цвітна капуста і кабачок. Також не забудьте про білок і доповніть прийом їжі м'ясом, рибою або птицею.
Ідеальний варіант - індичка, кролик і телятина. Вони гіпоалергенні, не жирні та містять максимум корисних речовин.
Годуйте вихованця правильно і збалансовано. Для того, щоб не переживати, що можна, а що не можна собаці з людської їжі, рекомендуємо звернути увагу на готові корми, які абсолютно безпечні та містять все, що потрібно вашому чотириногому другу.
Автор: Саченко Олеся Миколаївна, лікар ветеринарної медицини.
